Онлайн-друзі: навіщо нам іноді просто поговорити?

Як ви ставитесь до онлайн-друзів?
Я почну! 😉

Так склалось, що я, хоча людина і комунікабельна, та у мене завжди є онлайн-друзі. Я зараз кажу не про вірт, а про просте спілкування. Багато років я так спілкувалась на форумах Cosmopolitan або соціоніки. Спершу спілкуєшся на платформі, потім дружба переходить в месенджер - коли ви вже майже кожен день обмінюєтесь кількома реченнями а то й бесідами.
Шоправда, у мене такі стосунки не переростали в повноцінну оффлайн-дружбу, зазвичай ми організовували зустріч-знайомство в реальному житті, а далі спілкувались онлайн.

Деякі з цих друзів з часом зникли, з деякими я досі спілкуюсь і навіть побудувала ділові стосунки.

Зізнаюсь, я деколи знецінювала такі стосунки, мовляв, це ж просто переписка в інтернеті, це не дружба. А дарма… Нижче я зібрала важливі думки про це.

—————-

Не завжди знайомства — це про романтику. Іноді це — про підтримку. Про відчуття, що хтось поруч, хоч і на екрані. Коли є з ким поділитися, як минув день, спитати, як у тебе, і отримати теплу, звичну відповідь. Особливо коли не вистачає цього поруч.

Що таке «друг на зв’язку»?

Онлайн-дружба може бути дуже різною:

• це можуть бути короткі розмови у коментарях чи чатах спільнот;
• знайомства, які починаються з жарту або поради й тривають роками;
• або ж глибокі, довірливі діалоги, що виникають у найтемніші моменти життя.

Коментар психолога (Марія С. Г.):

«Підтримка в онлайні часто здається менш “справжньою”, але вона може бути дуже терапевтичною. Коли людина з інвалідністю або в кризі отримує теплий контакт — це вже ресурс. Іноді саме ці зв’язки допомагають витримати день».

Коли ми шукаємо таких знайомств?

Потреба в таких онлайн-друзях з’являється у моменти, коли бракує сил чи близькості в офлайні. Наприклад:

• після переїзду або госпіталізації;
• у стані соціальної ізоляції чи депресії;
• під час тривалого перебування вдома — через інвалідність або інші причини;
• після втрати партнера чи дружби;
• або ж просто у вечірній тиші, коли хочеться, щоб хтось був поруч.

Такі знайомства часто виникають у тематичних групах, на форумах, у чатах за інтересами. Але вони можуть з’явитися навіть випадково — в коментарях під публікацією чи в грі.

Це Smalltalk чи щось більше?

Онлайн-дружба може починатися як звичайний Smalltalk — легка розмова ні про що. Але з часом багато таких контактів стають глибшими, ніж очікувалося. Коли ти знаєш, як виглядає вікно з його собакою. Коли ти пам’ятаєш, що у неї в п’ятницю візит до лікаря.

Це не завжди «справжні» друзі. Але це реальний досвід близькості. І він потрібен.

Коментар психолога (Ігор К., психотерапевт):

«Проблема не в тому, що онлайн-дружба “менш цінна”, а в тому, що ми часто не даємо їй статусу. А варто. Бо наш мозок відчуває турботу — незалежно від форми. Головне — чи є щирість».

А якщо вони зникають?

Деякі онлайн-знайомства тривають роками. Інші — тиждень чи вечір. Це нормально. Вони з’являються саме тоді, коли потрібні. І можуть зникнути без конфліктів, без пояснень. Це не означає, що вони були неважливими. Навпаки — вони виконали свою роль.

Головне — не боятися будувати нові. І не знецінювати те, що вже було.

А як у вас?

• Чи був у вас онлайн-друг, який допоміг вам пройти складний період?
• Чи важко вам довіряти людям в інтернеті?
• Як ви ставитесь до таких коротких зв’язків — як до випадкових зустрічей чи як до справжньої дружби?

🔹 Навіщо ми взагалі говоримо про це? Бо кожен має право на підтримку — у будь-якій формі. І якщо сьогодні ви відчуваєте, що вам не вистачає контакту, спробуйте зробити перший крок — написати комусь. Або хоча б дати собі дозвіл бути в цьому стані.