Батьківські заборони, що заважають жити щасливо

Американські психологи Роберт і Мері Гулдінги припустили, що багато невирішених проблем батьки несвідомо передають своїм дітям у вигляді установок/директив про те, як потрібно жити, ставитися до людей і поводитися з собою. Вони визначили 12 таких тем, що повторюються. І позначили їх як заборони, які впливають на весь життєвий сценарій людини. Ці заборони найчастіше нав'язуються батьками невербально та неусвідомлено. Ось вони:

Не живи!

Це одна з найтоксичніших заборон. Вона формується, якщо дитина не бажана. Або коли батьки не звертають увагу на потреби дитини, наприклад, щоб не балувати. Або мама і тато говорять про кохання і показують його тільки, коли дитина поводиться правильно. Або мама може поводитись холодно з дитиною, не брати її на руки, не підходити до неї, всіляко ігнорувати.

На невербальному рівні дитині передається неусвідомлене послання, яке вона зчитує, як: «Якщо мене не буде, моїм батькам стане добре». А передавати таке послання батьки можуть фразами: «Мені не потрібен такий неслухняний син/дочка», «Будеш погано поводитися, віддам іншій тьоті», «Очі мої б тебе не бачили» і т.д.

Не будь самим собою!

Часто виникає, коли батьки хотіли дитину протилежної статі. Коли порівнюють свою дитину з іншими дітьми: "Маша вже читає, а ти ще букв не знаєш". Або батьки нахвалюють дитину знайомих. Тобто намагаються нав'язати певний шаблон і дитина, бажаючи залишатися коханою, всіляко намагається слідувати за ним і живе не своїм життям.

Не будь дитиною!

Ця заборона проявляється у таких батьківських фразах: «Ти занадто великий (велика), щоб плакати», «Ти вже дорослий, а поводишся як маленький» тощо. Також цю заборону часто підхоплюють старші діти, обов'язком яких є догляд і відповідальність за виховання молодших. Їм дуже рано доводиться дорослішати.

Не рости!

Батьки підсвідомо не дають дитині подорослішати. Така заборона виникає в сім'ях, де дитина дуже бажана або пізня і є чи не єдиним змістом для батьків. Став дорослими такі люди поводяться по-дитячому. Це може відображатись у зовнішньому вигляді, інфантильності, відсутності відповідальності. Часто такі дорослі не поспішають заводити свою сім'ю та дітей.

Не досягай! (Не будь успішним!)

Цей невербальний наказ передають батьки, які ревниво ставляться до успіхів та здобутків свого сина чи дочки. Діти, які живуть із цією забороною, можуть старанно вчитися, але в останній момент провалювати іспити. Тобто, у моменти, коли потрібно особливо себе проявити, вони пасуватимуть, дотримуючись негласних вказівок батьків.

Не роби! (Нічого не роби!)

Діти з такою установкою стаюсь дорослими, які багато говорять про свої бажання, але мало роблять заради їх виконання, не докладають зусиль для досягнення цілей, не вміють приймати рішення. Таким людям у дитинстві часто говорили «не можна» з приводу і без.

Не будь значущим!

Люди, які мають подібне послання, бояться відігравати роль лідера. Вони «губляться», коли треба виступати перед аудиторією. Це чудові виконавці, які бояться брати ініціативу до своїх рук. Батьки таких дітей прищеплювали їм, що треба бути як усі, обмежували вільно мислити та діяти.

Не належ!

Таке послання може передаватися, коли батьки твердять своїм дітям, що вони "відрізняються від інших дітей", що вони "сором'язливі" або "важкі". У дорослому віці така людина почувається чужинцем серед суспільства, має репутацію нелюдимого чи замкнутого.

Не будь близьким!

Існує заборона на емоційну чи фізичну близькість. У таких сім'ях не прийнято обійматися або говорити про свої справжні почуття.

Не почувайся добре! (Не будь здоровим!)

Дитина, якій близькі приділяють мало уваги, через хворобу намагається отримати свій шматочок кохання. Особливо якщо знаходить взаємозв'язок, що чим частіше/сильніше він хворіє, тим більше йому дістається уваги. Іноді хвороба є способом скріпити стосунки у сім'ї між батьками.

Не думай!

Може передаватися батьком/матір’ю, які постійно принижують здібності дитини. Також можливо два варіанти цієї заборони: «Не думай про…» та «Не думай сам, а думай, як я». У першому випадку під забороною певні теми. Друга установка як правило в авторитарних сім'ях, де у дитини немає права приймати рішення самостійно. Всі рішення приймають батьки.

Не відчувай!

Батьки передають цю заборону через те, що самі пригнічують свої почуття. Буває, що під забороною лише певні неприємні емоції: агресія, гнів, страх. Послання «Не злись» дитина може сприйняти, як «відчувати можна, а показувати і виявляти почуття ні». Внаслідок цього можуть вирости чоловіки, які не вміють співпереживати чи жінки, які не вміють відстоювати свою думку чи кордони.

Зараз, коли ви вже більше знаєте про різні варіанти батьківських установок, спробуйте поспостерігати та порефлексувати, які комбінації є у ​​вас. Як батьківські заборони проявляються у вашому житті. Як вони допомагали чи заважали у ваших важливих життєвих виборах та рішеннях.

І усвідомлено прийміть нове рішення, чи слідувати їм надалі.