Топ країн, де українські біженці можуть отримати соціальне житло

Після початку повномасштабної війни мільйони українців були змушені шукати прихисток за кордоном. Наріжним питанням в цьому випадку є наявність соціального житла в тій чи іншій країні ЄС.

Соціальне житло — це можливість отримати дах над головою за доступну або символічну плату. Але умови отримання ймовірність надання, черги та терміни суттєво відрізняються від країни до країни. Розглянемо ті країни, де українським біженцям легше за все отримати соціальне житло.

Німеччина: стабільно, але повільно

У Німеччині система соціального житла працює вже багато років, і українці, які мають статус тимчасового захисту (видається автоматично), можуть подати заяву на Sozialwohnung. Однак:

•Соціальне житло видається переважно тим, хто довше проживає в громаді, де подається заява.

•Черги великі, особливо у великих містах (Берлін, Мюнхен, Гамбург).

•Перевага надається людям з інвалідністю, багатодітним родинам, пенсіонерам.

•Тимчасово можуть поселити в гуртожиток, шелтер або готель (оплачує держава), але це не довготривале рішення.

Плюси: держава оплачує оренду тим, хто вже зняв квартиру самостійно.

Мінуси: складно знайти саме соціальне житло — треба чекати.

Австрія: індивідуальний підхід і підтримка

Австрія має потужну інфраструктуру соціального житла, особливо у Відні. Українці з тимчасовим захистом можуть подаватися на Gemeindewohnung.

•У Відні понад 220 тис. квартир належать муніципалітету.

•Є спеціальні програми підтримки для біженців.

•Соціальні працівники супроводжують процес подання документів.

•Деякі федеральні землі пропонують гібридну модель — спочатку поселення в гуртожиток або шелтер, а потім поступове переселення у соціальну квартиру.

Плюси: висока ймовірність отримання житла для сімей з дітьми.

Мінуси: складніше одинакам без дітей або чоловікам.

Франція: житло через асоціації

Французька модель підтримки біженців базується на активній участі благодійних організацій.

•Житло часто надається через OFII (Французьке управління з питань імміграції) або NGO (наприклад, France Terre d’Asile).

•Соціальне житло доступне, але в залежності від регіону — в Парижі черги, в менших містах — реальніше.

•Держава компенсує частину орендної плати (APL — допомога на житло).

•Деякі біженці можуть бути розміщені в державних гуртожитках безкоштовно на перші місяці.

Плюси: активна роль організацій, фінансова допомога.

Мінуси: бюрократія.

Чехія: швидкий старт, але обмежені ресурси

На початку війни Чехія масово приймала українців, розміщуючи в гуртожитках, готелях і навіть приватних квартирах за рахунок держави. Згодом ситуація змінилась:

•Тимчасовий захист дає право на допомогу, але соціального житла в класичному розумінні мало.

•Біженцям часто допомагають неурядові організації або місцеві адміністрації із пошуком приватної квартири.

•Держава компенсує витрати приймаючій стороні, якщо українець живе безкоштовно.

•Є можливість звертатися за субсидією на оренду.

Плюси: швидкий старт, гнучкість.

Мінуси: соціального житла в достатній кількості майже немає.

Нідерланди: довго чекати, але житло якісне

У Нідерландах соціальне житло — це повноцінні квартири з високими стандартами. Але:

•Черга — головна проблема. Навіть громадяни чекають по кілька років.

•Українці з тимчасовим захистом мають право на проживання в шелтерах або в муніципальному житлі, але не як основне житло.

•Деякі міста (наприклад, Амстердам) організували окремі тимчасові проекти житла для біженців.

Плюси: комфорт і безпечне середовище.

Мінуси: довгі терміни очікування.

Країни, де шанси нижчі:

•Польща — тимчасове розміщення в гуртожитках або у волонтерів, соціального житла практично немає.

•Італія — є програми поселення, але соціальне житло надають дуже вибірково.

•Іспанія — можна жити у шелтерах, але справжнє соціальне житло потребує довгого процесу.

У більшості країн соціальне житло — це не гарантія, а шанс. Щоб ним скористатися відразу реєструйтесь у соціальних службах після приїзду. Вивчайте програми регіонів, бо в кожному місці — свої правила. Не бійтеся звертатися до місцевих неурядових організацій — вони часто допомагають швидше за державу.