90% українців мають симптоми психологічного виснаження: перевірте себе

Проблема нацмасштабу: в Україні з 2023 року кількість звернень до психиатрів зросла на 173%

Останнім часом усе більше українців говорять фрази: «Я більше не вивожу», «У мене немає сил», «Я постійно втомлений», «Мене всі дратують», «Я ніби став іншою людиною».

І часто люди пояснюють це просто: багато роботи, вік, проблеми зі здоров’ям або «треба взяти себе в руки». Але проблема може бути значно глибшою.

За даними Міністерства охорони здоров’я, кількість звернень до психіатрів в Україні з 2023 року зросла на 173%, а майже 90% українців мають симптоми, які можуть свідчити про потребу у психологічній підтримці. Серед найпоширеніших скарг — безсоння, постійна втома, тривога, емоційне вигорання та пригнічений стан.

Як психолог, я зараз усе частіше бачу на консультаціях не гострий стрес, який був на початку війни, а накопичене виснаження. І важливо зрозуміти: між цими станами є велика різниця.

Спочатку психіка мобілізується. Потім починає виснажуватися

На початку великої небезпеки організм часто працює дивовижно ефективно.

Людина може:

  • майже не спати;
  • швидко приймати рішення;
  • допомагати іншим;
  • багато працювати;
  • витримувати величезне навантаження.

Чому так відбувається?

Тому що нервова система включає режим виживання. Підвищуються рівні адреналіну та кортизолу. Організм ніби говорить:

„Зараз не час відпочивати. Треба вижити.“

Проблема в тому, що цей режим задуманий природою для коротких періодів небезпеки — днів або тижнів. Але українці живуть у ньому роками.

Сирени. Новини. Втрати. Переїзди. Постійна невизначеність. Фінансовий тиск. Страх за близьких.

Організм не вміє роками жити на максимальному навантаженні без наслідків.

Як виглядає психологічне виснаження

Багато людей думають, що виснаження — це коли людина плаче, лежить і нічого не робить.

Але в реальності воно часто виглядає зовсім інакше.

Людина може продовжувати:

  • ходити на роботу;
  • доглядати дітей;
  • вирішувати справи;
  • посміхатися;
  • відповідати: «Все нормально».

А всередині поступово закінчуються сили.

Психіка починає подавати сигнали.

Ознаки перевантаження нервової системи:

Фізичні:

  • постійна втома;
  • безсоння;
  • ранні пробудження;
  • головний біль;
  • напруга в тілі;
  • тахікардія;
  • проблеми зі шлунком;
  • відсутність апетиту або переїдання;
  • відчуття виснаження навіть після відпочинку.

Емоційні:

  • дратівливість;
  • сльози без причини;
  • апатія;
  • відчуття порожнечі;
  • внутрішня тривога;
  • сильний страх;
  • злість.

Поведінкові:

  • хочеться ізолюватися;
  • не хочеться відповідати людям;
  • люди починають дратувати;
  • хочеться лежати;
  • складно зосередитися;
  • хочеться постійно читати новини;
  • або навпаки — повністю відключитися від світу.

Чому зараз багато людей стали більш агресивними

Окрема тема, яку я часто помічаю останнім часом — різке зростання дратівливості.

Люди починають сваритися через дрібниці:

  • у транспорті;
  • у чергах;
  • вдома;
  • у соцмережах.

І багато хто думає:

„Я став злим.“

Але часто причина інша.

Коли нервова система роками живе у страху і напрузі, психіка починає переводити страх у злість.

Тому що постійно боятися дуже виснажливо.

Чому деякі люди перестали щось відчувати

Є ще одна реакція, про яку рідко говорять.

Емоційне оніміння.

Людина може помічати:

  • нічого не радує;
  • немає радості;
  • навіть хороші новини не викликають емоцій;
  • складно співчувати;
  • хочеться тільки спокою.

І люди лякаються:

„Я став черствим.“

Але часто це захисна реакція.

Коли болю занадто багато, психіка починає „приглушати звук“.

Чому не допомагає фраза «треба просто відпочити»

Коли нервова система виснажена роками, два вихідних або відпустка не завжди вирішують проблему.

Іноді людині потрібні:

  • психолог;
  • група підтримки;
  • зміни у способі життя;
  • медикаментозна підтримка;
  • допомога близьких.

І це нормально.

Що можна зробити вже зараз

Навіть невеликі речі допомагають нервовій системі:

:check_mark: зменшити кількість новин;
:check_mark: повернути режим дня;
:check_mark: більше рухатися;
:check_mark: частіше виходити з дому;
:check_mark: не залишатися повністю наодинці;
:check_mark: говорити про свій стан;
:check_mark: не чекати, поки стане зовсім погано.

Чек-лист: коли вже варто звернутися до психолога або психіатра

Зверніть увагу, якщо у вас протягом кількох тижнів або довше:

□ постійне безсоння;
□ панічні атаки;
□ сильна тривога;
□ зник інтерес до життя;
□ нічого не приносить радості;
□ різко змінився апетит;
□ сильна втома навіть після сну;
□ важко працювати або навчатися;
□ постійно хочеться ізолюватися;
□ проблеми з пам’яттю та концентрацією;
□ ви почали більше пити алкоголь, переїдати або шукати інші способи «вимкнутись»;
□ з’являються думки: «Я більше не можу»;
□ виникають думки про смерть або бажання зникнути.

Якщо ви відзначили кілька пунктів — не варто чекати, поки стане ще важче.

Іноді психіці потрібна така ж допомога, як і тілу.

І це одна з найважливіших речей, які сьогодні варто дозволити собі українцям.