Пошук роботи в іншій країні часто починається однаково: оголошення в Telegram, Facebook, WhatsApp або на сайті з вакансіями, коротке листування з «менеджером» — і вже через кілька повідомлень вам пропонують виходити на роботу.
Особливо обережними варто бути українцям, які тільки приїхали до ЄС і ще не знають місцевих правил. Шахраї користуються саме цим: обіцяють високу зарплату без знання мови, житло, оформлення документів або роботу «без досвіду».
Але роботодавця можна перевірити ще до першого робочого дня.
1. Спочатку перевірте, чи існує компанія
Назви компанії та красивого логотипа недостатньо.
Попросіть у роботодавця:
-
повну юридичну назву компанії;
-
адресу;
-
реєстраційний номер;
-
ім’я або назву юридичної особи, яка буде вашим роботодавцем;
-
сайт та корпоративну електронну пошту.
Після цього знайдіть компанію в офіційному бізнес-реєстрі країни, де вона зареєстрована.
У ЄС існує система взаємодії національних бізнес-реєстрів BRIS, яка дозволяє отримувати інформацію про компанії та їхні філії в різних країнах.
Перевірте, чи збігаються назва, адреса та реєстраційні дані з тими, які вам надав роботодавець.
Важливий нюанс
Наявність компанії в реєстрі ще не означає, що конкретна вакансія справжня.
Шахрай може використати назву реально існуючої компанії та видати себе за її працівника.
Тому наступний крок — перевірити, чи справді ця людина працює в компанії.
2. Перевірте електронну адресу та сайт
Уявімо, що вам пише:
«Ми представники великої логістичної компанії. Вам підходить вакансія. Для оформлення надішліть паспорт і заплатіть €150 за страховку».
Подивіться на адресу, з якої прийшов лист.
Якщо це велика компанія, а рекрутер пише з Gmail, ProtonMail або іншої безкоштовної пошти — це не автоматично означає шахрайство, але це привід перевірити все додатково.
Ще краще — самостійно знайти офіційний сайт компанії та зв’язатися з нею через контакти, зазначені саме там.
Не використовуйте для перевірки номер телефону, який надіслав вам незнайомий «рекрутер».
3. Пошукайте вакансію на офіційному сайті
Це один із найпростіших способів викрити шахрайство.
Якщо вам пропонують роботу в IKEA, DHL, Amazon, готелі чи іншій великій компанії, знайдіть її офіційний сайт і перевірте розділ Careers / Jobs / Karriere.
Якщо там немає такої вакансії, це ще не доказ шахрайства — компанія може наймати через агентство.
Але тоді вам мають чітко пояснити:
хто саме буде вашим роботодавцем за договором.
Бо фраза «ви будете працювати на Amazon» може на практиці означати, що ваш договір буде укладений зовсім з іншою компанією — наприклад, агентством тимчасової зайнятості.
4. Розберіться, хто платить вам зарплату
Це особливо важливо для вакансій через посередників.
Перед погодженням запитайте:
«З якою юридичною особою я підписую трудовий договір?»
І окремо:
«Хто буде вказаний роботодавцем у моєму договорі та хто виплачуватиме зарплату?»
Назва компанії в оголошенні, назва кадрового агентства і назва юридичної особи в договорі можуть бути різними.
Це не обов’язково проблема. Але ви повинні розуміти, з ким саме вступаєте у трудові відносини.
Європейське трудове законодавство встановлює мінімальні вимоги до прозорості та передбачуваності умов роботи, зокрема щодо інформації, яку працівник має отримувати про свої трудові відносини. Конкретні правила реалізуються законодавством кожної країни.
5. Не погоджуйтеся на роботу, поки не побачили договір
Фраза:
«Не хвилюйтеся, контракт підпишемо після приїзду»
— серйозний привід насторожитися.
До початку роботи попросіть ознайомитися з умовами договору.
У ньому варто перевірити щонайменше:
-
назву та юридичну адресу роботодавця;
-
вашу посаду;
-
місце роботи;
-
дату початку;
-
строк договору;
-
випробувальний період;
-
кількість робочих годин;
-
розмір зарплати;
-
порядок і дату виплати;
-
оплату понаднормових годин;
-
тривалість відпустки;
-
умови звільнення;
-
умови проживання, якщо житло надає роботодавець;
-
інші обов’язкові відрахування або платежі.
Якщо документ написаний мовою, якої ви не розумієте, не підписуйте його навмання.
Ви можете попросити час на переклад або консультацію.
6. Зарплата: дивіться не тільки на цифру
«€2500 зарплати» звучить набагато приємніше, ніж «€2500 брутто за 220 годин».
Потрібно з’ясувати:
це gross чи net?
Gross — зарплата до податків та соціальних внесків.
Net — сума, яка фактично залишиться після відповідних відрахувань.
Також запитайте:
-
скільки годин на місяць потрібно працювати;
-
скільки платять за нічні зміни;
-
чи оплачуються понаднормові;
-
чи є бонуси;
-
чи гарантована зазначена сума;
-
чи залежить частина зарплати від виконання плану;
-
чи вираховують гроші за житло, транспорт, форму або харчування.
У 2026 році мінімальна зарплата в країнах ЄС суттєво відрізняється. Причому в частині країн немає єдиної законодавчо встановленої національної мінімальної зарплати — там значну роль відіграють колективні договори. Тому перевіряти потрібно правила саме тієї країни та сфери, де ви працюватимете.
Дуже простий розрахунок
Якщо вам обіцяють €2200, запитайте:
«Скільки це буде net на руки за стандартного робочого графіка?»
А потім:
«Скільки годин на місяць я фактично працюватиму?»
Іноді дуже висока зарплата в оголошенні пояснюється не високою оплатою праці, а величезною кількістю робочих годин.
7. Перевірте відгуки, але не вірте їм сліпо
Пошукайте назву компанії разом зі словами:
scam, fraud, salary, review, complaint, Arbeitsbedingungen, opinie, oszustwo
— залежно від країни.
Подивіться відгуки колишніх працівників на кількох незалежних майданчиках.
Особливо звертайте увагу не на одну негативну оцінку, а на повторювані проблеми:
«не платять зарплату»,
«забирають паспорт»,
«обіцяли одне, в договорі інше»,
«вираховують гроші за житло»,
«змушують працювати більше заявлених годин»,
«після приїзду змінили умови».
Окремий червоний прапорець — коли десятки відгуків виглядають однаково або з’явилися приблизно в один день. Це може свідчити про накручені відгуки.
8. Перевірте адресу
Якщо роботодавець вказує офіс за конкретною адресою, перевірте її на картах.
Особливо підозріло, якщо за адресою:
-
житловий будинок;
-
порожня ділянка;
-
зовсім інша компанія;
-
адреса не існує;
-
на сайті компанії вказана одна адреса, а в договорі — інша без пояснення.
Для дистанційної роботи це, звичайно, не є доказом проблеми.
9. Будьте обережні з вакансіями, де треба спочатку заплатити
Один із найважливіших сигналів шахрайства — вимога переказати гроші до працевлаштування.
Наприклад:
«Заплатіть €100 за оформлення документів».
«Сплатіть страховку — і ми надішлемо контракт».
«Потрібно внести заставу за робоче місце».
«Заплатіть за навчання, після цього вас офіційно оформлять».
«Перекиньте гроші на рахунок, щоб ми перевірили вашу платоспроможність».
Особливо небезпечні пропозиції, де вас просять переказувати або отримувати гроші через власний банківський рахунок. EURES прямо попереджає про вакансії, пов’язані з переказом грошей, як про ознаку шахрайства.
10. Нікому не віддавайте свій банківський рахунок «для роботи»
Окрема схема — пропозиція:
«Вам нічого робити не потрібно. Просто прийматимете гроші на свій рахунок і переказуватимете їх далі. За це отримаєте 5–10%».
Це може бути вербуванням так званого money mule — грошового мула.
Через ваш рахунок можуть проводити кошти, отримані злочинним шляхом.
Тобто ви ризикуєте не просто втратити гроші, а стати учасником фінансової схеми.
Для «роботи» вам також не повинні вимагати:
-
передати банківську картку;
-
повідомити PIN;
-
назвати пароль до банкінгу;
-
передати коди підтвердження;
-
встановити програму віддаленого доступу до телефону чи комп’ютера.
11. Паспорт і документи — тільки там, де це справді потрібно
Під час офіційного працевлаштування роботодавцю можуть знадобитися певні персональні дані та документи.
Але зовсім інша ситуація, коли незнайомий «рекрутер» одразу просить:
«Скиньте паспорт, банківську картку, документи на проживання і селфі з паспортом — тоді ми зарезервуємо вакансію».
Не надсилайте повний комплект документів незрозумілій людині лише тому, що вона назвала себе рекрутером.
Спочатку перевірте компанію та зрозумійте, хто саме збирає ваші дані і навіщо.
12. Телефонна розмова — не заміна співбесіді
Шахрайські вакансії часто мають дивну схему:
«Ви нам підходите».
Без нормальної співбесіди.
Без запитань про досвід.
Без перевірки кваліфікації.
І одразу:
«Виходьте завтра».
Для деяких простих вакансій коротка співбесіда справді може бути нормальною. Але якщо вам пропонують відповідальну або кваліфіковану роботу без жодної перевірки ваших навичок — варто поставити додаткові запитання.
13. Перевірте, що вам обіцяли усно, у письмовому вигляді
Це правило може врятувати від дуже неприємних сюрпризів.
Рекрутер каже:
«Житло безкоштовне».
Попросіть написати це в договорі або окремій угоді.
Каже:
«Зарплата €2500 net».
Попросіть зазначити це письмово.
Каже:
«Робота тільки з понеділка по п’ятницю».
Попросіть подивитися графік та умови роботи.
Бо після приїзду довести, що вам щось «обіцяли по телефону», значно складніше.
14. Особливо перевіряйте агентства з працевлаштування
Агентство — не обов’язково шахрайство. У ЄС цілком законно працювати через тимчасові агентства та інших трудових посередників.
Але потрібно знати:
хто агентство, хто роботодавець і хто вам платить.
Перевірте агентство в реєстрі, його сайт, юридичну адресу та відгуки.
Якщо вам кажуть:
«Не переживайте, назву компанії скажемо вже після приїзду»
— краще відмовитися.
Європейський орган праці окремо приділяє увагу контролю діяльності тимчасових агентств та інших трудових посередників, оскільки саме в таких формах зайнятості можуть виникати проблеми з дотриманням трудових прав.
15. Де шукати роботу безпечніше
Для пошуку вакансій у Європі варто користуватися не лише Telegram-групами та випадковими оголошеннями.
Один із найбезпечніших варіантів — EURES, європейська мережа служб зайнятості.
Там працюють національні служби зайнятості та консультанти EURES, а вакансії проходять через систему, яка відрізняється від звичайних анонімних оголошень у соцмережах. У 2026 році на порталі було доступно близько 4 мільйонів вакансій.
Також у багатьох країнах ЄС є державні служби зайнятості, де можна отримати інформацію про роботодавця та умови працевлаштування.
16. П’ять питань, які варто поставити роботодавцю
Перед тим як сказати «так», поставте ці запитання:
1. Яка повна юридична назва компанії та її реєстраційний номер?
2. Хто буде моїм роботодавцем за договором?
3. Яка зарплата gross і скільки я отримуватиму net?
4. Скільки годин на місяць я гарантовано працюватиму?
5. Чи можу я отримати договір для ознайомлення до початку роботи?
Якщо на ці прості питання вам не хочуть відповідати — це вже інформація, яку варто врахувати.
Червоні прапорці: коли краще відмовитися
Особливо небезпечно, якщо одночасно присутні кілька таких ознак:
вам обіцяють дуже високу зарплату без досвіду;
не проводять нормальної співбесіди;
не називають юридичну назву роботодавця;
не дають ознайомитися з договором;
вимагають гроші до працевлаштування;
просять переказувати гроші через ваш рахунок;
просять передати банківську картку або коди доступу;
вимагають встановити програму віддаленого доступу;
наполягають на терміновому рішенні: «Платіть сьогодні, завтра вакансії вже не буде»;
обіцяють одне, але відмовляються зафіксувати це письмово;
роботодавець існує, але людина, яка вам пише, не може підтвердити свій зв’язок із ним.
Одна ознака ще не означає шахрайство. П’ять одночасно — вже дуже серйозний привід зупинитися.
Швидка перевірка перед відповіддю «так»
Перед погодженням на роботу переконайтеся:
Компанія існує → перевірив її в офіційному реєстрі.
Рекрутер справжній → перевірив його зв’язок із компанією.
Вакансія реальна → знайшов її на офіційному сайті або отримав підтвердження від компанії.
Договір зрозумілий → знаю, хто мій роботодавець.
Зарплата зрозуміла → знаю gross, net, кількість годин та всі відрахування.
Умови письмові → те, що обіцяли, є в договорі або іншому документі.
Грошей наперед не вимагають → ніяких «страхових внесків», «гарантій» та «плат за оформлення».
Мої банківські дані в безпеці → ніхто не отримує доступу до картки, PIN або банкінгу.
Якщо всі ці пункти пройдені — ризик значно менший.
А головне правило просте: нормальний роботодавець не боїться перевірки. Якщо компанія реальна, умови роботи законні, а вакансія справжня, прохання надати юридичні дані, договір та пояснити зарплату не повинно викликати агресії чи тиску.