Як навчитися приймати нову реальність після травми чи втрати

🇺🇦 Спільнота: Українською
1

Війна принесла українцям досвід, який важко уявити: поранення, інвалідність, втрата рідних, дому чи колишнього життя. Усе це ламає звичну картину світу й змушує шукати нові сенси там, де, здається, їх більше немає.

Психологічна адаптація до таких змін — складний і тривалий процес, але він можливий. Навчитися приймати нову реальність означає не відмовлятися від минулого, а знаходити сили жити далі, крок за кроком вибудовуючи іншу, іноді зовсім несподівану дорогу. У цьому матеріалі — прості поради, техніки та вправи, які допоможуть зробити перші кроки до відновлення після травми чи втрати.

1. Дайте собі право на емоції

Біль, злість, розпач, навіть відчуття несправедливості — це природно.

Запишіть свої думки у щоденник або візьміть аркуш і випишіть усе, що відчуваєте. Така «емоційна розгрузка» допомагає не носити важкість у собі.

2. Маленькі кроки замість великих стрибків

Після травми чи втрати не варто вимагати від себе «стати сильним уже завтра».

Ставте міні-цілі: сьогодні пройти 500 метрів, завтра приготувати улюблену страву, післязавтра зателефонувати другу. Це допомагає відчути, що життя триває.

3. Опора на те, що залишилося

Навіть у найскладнішій ситуації є щось стабільне: друзі, хобі, віра, музика, природа.

Складіть список «моїх опор» — 5 речей або людей, які дають вам сили. Тримайте цей список під рукою.

4. Техніка «заземлення» для моментів тривоги

Коли здається, що світ валиться, зосередьтесь на теперішньому моменті:

  • назвіть 5 предметів, які бачите;

  • 4 речі, яких можете торкнутися;

  • 3 звуки, які чуєте;

  • 2 запахи;

  • 1 смак.
    Ця вправа повертає від думок про минуле чи майбутнє до «тут і зараз».

5. Дозвольте собі просити про допомогу

Звернення до психолога, групи підтримки чи навіть розмова з другом — не ознака слабкості, а шлях до відновлення. І звісно спільнота EnableMe Ukraine - таке місце вашої сили. Звертайтесь, пишіть коментарі, ставте питання - ми поруч

Прийняття нової реальності — це не про «забути» чи «стерпіти», а про навчитися жити по-новому, з урахуванням змін. І кожен ваш крок — уже перемога.

trauma
trauma1920×1280 134 KB

1 „Gefällt mir“
2

як бути при порушенні слуху? або зору?

1 „Gefällt mir“
4

Це жарт чи правдиве питання?)

Я думаю, тут не важливо які органи чуттів задіяти, тут скорше дія на те, щоби терміново себе чимось зайняти, відволікти від сильних емоцій

5

Я ще додам, що важливо прожити емоції, не пернмкакуваим через них і не витісняти, тому що вони нікуди не дінуться і можуть проявитись пізніше або взагалі соматизуватися, тобто спричинити якусь хворобу.

Психологи виділяють кілька стадій прийняття.

Стадії прийняття (за Елізабет Кюблер-Росс)

  1. Заперечення — «Цього не може бути, це сон»; мозок захищає від шоку.

  2. Гнів — «Чому саме я?», «Чому це сталося?»; енергія болю шукає вихід.

  3. Торг — намагання домовитися з собою, з вищими силами, повернути минуле.

  4. Депресія — занурення у смуток, втрата сенсу.

  5. Прийняття — поступове визнання нової реальності, відкриття можливості жити далі.

Ці стадії не завжди йдуть по черзі. Людина може повертатися до попередніх або переживати кілька одночасно.

Є також гострий період горювання. У цей час біль найсильніший, можуть бути фізичні прояви: втрата сну чи апетиту, відчуття нереальності, важкість у тілі. З часом цей стан поступово слабшає.

Що може допомогти:

  • Дати собі право на почуття. Не забороняти собі плакати чи злитися.

  • Шукати підтримку. Розмовляти з друзями, сім’єю, при потребі — з психологом.

  • Ритуали пам’яті. Наприклад, написати листа або зберегти фото.

  • Догляд за тілом. Сон, їжа, прогулянки.

  • Маленькі кроки. Нові плани чи звички, щоб поступово входити в нову реальність.

Приклади фраз підтримки, які можна повторювати собі:

  • «Мені важко зараз, але це нормальний процес».

  • «Я маю право відчувати те, що відчуваю».

  • «Я можу просити про допомогу, коли мені потрібно».

  • «Мені не треба поспішати, у кожного свій темп».

  • «Я поступово вчуся жити в нових умовах».