Після переїзду до Європи українці часто опиняються в нерівній переговорній позиції. Людині терміново потрібні гроші, мова ще недостатньо добра, місцевого досвіду немає, а роботодавець знає, що кандидат боїться втратити навіть цю можливість. Саме в такій ситуації може виникнути трудова експлуатація.
Важливо розуміти різницю між просто невигідною пропозицією та порушенням ваших прав. Роботодавець не зобов’язаний платити вам високу зарплату тільки тому, що ви маєте диплом або статус захисту. Але ваш статус біженця не означає, що ви повинні погоджуватися на умови, на які не погодилися б місцеві працівники.
Один із найочевидніших сигналів — вам пропонують працювати за менші гроші лише тому, що ви українець або маєте тимчасовий захист. Сам по собі статус захисту не скасовує трудових прав. У ЄС українці з тимчасовим захистом отримали доступ до ринку праці, а європейські правила передбачають базові гарантії щодо оплати, робочого часу, відпочинку та безпеки праці.
Другий серйозний сигнал — роботодавець не хоче давати письмовий договір або пропонує почати працювати “поки що без оформлення”. Європейське агентство з основоположних прав прямо називає відсутність зрозумілих письмових умов одним із факторів, які сприяють експлуатації мігрантів. Працівник повинен розуміти, скільки він отримує, скільки годин працює, які має обов’язки та які умови припинення роботи.
Ще один небезпечний варіант — вам називають одну кількість робочих годин під час співбесіди, а фактично змушують працювати значно більше. Наприклад, домовилися про 40 годин, а потім регулярно вимагають 55–60 годин без належної оплати. Правила робочого часу в ЄС встановлюють мінімальні гарантії щодо відпочинку та максимальної тривалості роботи, хоча конкретні правила залежать від країни. Загальне правило ЄС передбачає не більше 48 годин роботи на тиждень у середньому з урахуванням понаднормових.
Особливо уважними варто бути до пропозицій на кшталт “вам зараз головне отримати будь-яку роботу”. Це може звучати переконливо, особливо якщо людина отримує соціальну допомогу. Але потреба швидше працевлаштуватися не означає, що роботодавець отримує право порушувати трудове законодавство.
Проблемою є і ситуація, коли роботодавець використовує вашу залежність від соціальної системи. Наприклад, він говорить: “Ви ж біженець, вам все одно платять допомогу, тому зарплата може бути нижчою”. Це не є нормальною підставою для зменшення оплати. У Німеччині, наприклад, законодавча мінімальна зарплата з 1 січня 2026 року становить 13,90 євро брутто за годину і застосовується незалежно від громадянства працівника.
Також варто насторожитися, якщо від вас вимагають повернути частину зарплати готівкою, працювати понад зазначені в договорі години без оплати або погоджуватися на “випробувальний період”, під час якого ви фактично виконуєте звичайну роботу без належної оплати.
Окремий ризик — посередники. Наприклад, вам обіцяють хорошу роботу, але вимагають заплатити велику суму за працевлаштування, проживання чи “гарантоване місце”. Європейське агентство з основоположних прав зазначає, що борги перед нелегальними посередниками можуть поставити мігранта в особливо вразливе становище та сприяти трудовій експлуатації.
Водночас не кожна складна або низькооплачувана робота означає експлуатацію. Людина без знання мови та місцевого досвіду справді може починати з роботи, яка не відповідає її попередній професії. Це нормально, якщо умови законні, зарплата виплачується, робочий час обліковується, а роботодавець ставиться до вас так само, як до інших працівників.
Найпростіший тест можна провести самостійно: запитайте себе, чи погодився б роботодавець на такі самі умови для місцевого працівника. Якщо вам кажуть, що “для українців це нормально”, не дають договору, не оплачують усі години або використовують страх втратити соціальну допомогу як аргумент — це вже серйозний привід перевірити свої права.
І головне: статус біженця або тимчасовий захист не робить людину працівником “другого сорту”. Ваше становище може бути складнішим на старті, але це не означає, що ви повинні погоджуватися на незаконні умови. Якщо є сумніви, краще показати договір профспілці, безкоштовній консультаційній службі для мігрантів або трудовому юристу до того, як ви його підпишете.