Ампутація кінцівки після поранення — це не лише складне медичне випробування, а й початок тривалого процесу відновлення, протезування, оформлення документів та отримання державної підтримки.
У цей період ветерану та його родині доводиться одночасно розбиратися з лікуванням, реабілітацією, військовими документами, встановленням інвалідності, протезуванням та виплатами.
Важливо знати: не потрібно чекати завершення всіх бюрократичних процедур, щоб почати процес протезування. Для людей, які постраждали внаслідок війни, протезування може розпочинатися до встановлення інвалідності.
У цьому гайді розповідаємо, що робити після ампутації крок за кроком.
1. Перш за все — завершити гостре лікування та почати реабілітацію
Після ампутації людина проходить кілька послідовних етапів:
- ампутація та стабілізація стану;
- загоєння післяопераційної рани;
- допротезна реабілітація;
- протезування;
- протезна реабілітація.
Тому не варто сприймати протез як завершальний етап лікування. Протезування — частина комплексної реабілітації, а після отримання протеза людині ще необхідно навчитися ним користуватися.
На етапі допротезної реабілітації фахівці працюють із загоєнням кукси, її підготовкою до протезування, силою м’язів, балансом, мобільністю та навичками самообслуговування.
Якщо ампутація верхньої кінцівки, додатково оцінюють функціональні можливості руки, можливість виконання побутових дій та майбутні потреби у протезі.
2. Не втрачайте документи про поранення
Для військовослужбовця документи, які підтверджують обставини та причинний зв’язок травми, мають принципове значення.
Вони можуть знадобитися для:
- проходження ВЛК;
- оцінювання повсякденного функціонування;
- встановлення інвалідності;
- отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни;
- безоплатного протезування;
- оформлення одноразової грошової допомоги;
- інших соціальних гарантій.
Тому варто зібрати та зберегти копії всіх документів, які видавалися під час лікування.
Які документи варто мати
Зокрема:
- паспорт або ID-картку;
- РНОКПП;
- медичні виписки після поранення та операцій;
- результати обстежень;
- висновки лікарів;
- документи ВЛК;
- документи, що підтверджують обставини поранення;
- військові документи;
- посвідчення УБД — якщо його вже отримано;
- документи про встановлення інвалідності — після проходження відповідної процедури.
Для військовослужбовця одним із ключових документів є довідка про обставини травми від командира військової частини.
Якщо в документах є помилка в даті, діагнозі, військовій частині або формулюванні обставин поранення, її краще виправити якомога раніше.
3. Зверніться до фахівця із супроводу ветеранів
Ветеран не обов’язково має самостійно проходити весь бюрократичний маршрут.
У громадах працюють фахівці із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб. Вони можуть допомогти зорієнтуватися в доступних послугах, оформленні документів, реабілітації, соціальній підтримці, працевлаштуванні та інших питаннях.
Особливо корисно звернутися до такого фахівця ще під час лікування.
Фахівець може допомогти:
- визначити, які документи вже є, а яких бракує;
- організувати взаємодію з відповідними установами;
- зорієнтувати щодо протезування;
- допомогти з оформленням статусів і виплат;
- знайти доступні послуги у громаді;
- за потреби допомогти родині ветерана.
Якщо ветеран перебуває у медичному закладі, варто запитати, чи є там соціальний працівник або фахівець із супроводу.
4. Подбайте про протезування — чекати встановлення інвалідності не потрібно
Це один із найважливіших моментів.
Ветерану, який втратив кінцівку внаслідок війни, не потрібно чекати встановлення інвалідності, щоб розпочати процедуру отримання протеза.
Держава забезпечує протезно-ортопедичними виробами та іншими допоміжними засобами реабілітації за відповідною процедурою.
Які документи потрібні
Для подання заяви зазвичай потрібні:
- паспорт;
- РНОКПП;
- документ, що підтверджує потребу в засобі реабілітації;
- довідка про обставини травми або інший документ, що підтверджує обставини поранення;
- посвідчення, яке підтверджує право на пільги, — за наявності.
Для військовослужбовців довідка про обставини травми є одним із ключових документів.
Водночас у конкретній ситуації перелік документів може відрізнятися залежно від категорії людини та способу подання заяви.
5. Куди подати документи на протезування
Документи можна подати кількома способами.
Якщо ветеран ще перебуває в лікарні
Можна звернутися до соціального працівника медичного закладу.
Якщо соціального працівника немає, варто попросити лікаря допомогти організувати контакт із представником територіального відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.
Через ЦНАП
Документи можна подати через найближчий центр надання адміністративних послуг.
Через орган соціального захисту
Також можна звернутися до відповідного органу соціального захисту населення.
Онлайн
Подати заяву можна через державні електронні сервіси, зокрема Соціальний портал Мінсоцполітики або електронний кабінет особи з інвалідністю — залежно від доступного способу та технічної можливості.
Для ветерана, який ще перебуває в лікарні, практично найзручніше почати із соціального працівника або фахівця із супроводу, щоб не проходити всі етапи самостійно.
6. Як обрати підприємство для протезування
Ветеран має можливість обрати протезне підприємство.
Це важливо, оскільки протез — індивідуальний виріб, і результат залежить не лише від його технічних характеристик, а й від якості підготовки кукси, виготовлення гільзи, налаштування та подальшої реабілітації.
Під час вибору варто запитати:
- чи має підприємство досвід роботи з вашим типом ампутації;
- які види протезів воно виготовляє;
- як проходить примірка;
- хто займається налаштуванням протеза;
- чи є можливість подальшого ремонту та обслуговування;
- де проходитиме протезна реабілітація;
- хто допомагатиме після отримання протеза, якщо він натирає або потребує корекції.
Не варто обирати підприємство лише за рекомендацією знайомих або рекламою. Важливо оцінити весь маршрут: від первинної консультації до подальшого супроводу.
7. Не поспішайте обирати протез лише за принципом «чим дорожчий — тим кращий»
Високотехнологічний протез не автоматично є найкращим саме для конкретної людини.
Тип протеза залежить від:
- рівня ампутації;
- стану кукси;
- сили м’язів;
- мобільності;
- способу життя;
- професії;
- побутових потреб;
- планів щодо спорту;
- можливостей керувати автомобілем;
- інших індивідуальних факторів.
Тому рішення має прийматися разом із командою фахівців із протезування та реабілітації.
Мета — не отримати «найдорожчий протез», а отримати функціональний протез, який відповідає конкретним потребам людини.
8. Пройдіть допротезну та протезну реабілітацію
Навіть якісний протез не замінює реабілітацію.
Перед протезуванням людину готують фізично та функціонально. Після отримання протеза потрібно навчитися:
- правильно надягати та знімати його;
- стояти та ходити;
- переносити вагу;
- підніматися сходами;
- сідати та вставати;
- долати різні поверхні;
- безпечно падати та підніматися після падіння;
- доглядати за куксою та протезом.
При ампутації верхньої кінцівки реабілітація має бути спрямована на відновлення максимальної самостійності в побуті та роботі.
Тому після отримання протеза важливо не просто забрати його з підприємства, а пройти повноцінну протезну реабілітацію.
9. Оформлення інвалідності: що змінилося
З 1 січня 2025 року в Україні замість МСЕК працює система оцінювання повсякденного функціонування особи. Рішення приймають експертні команди.
Для військовослужбовця цей процес пов’язаний із ВЛК та медичними документами.
Після необхідного медичного етапу військовослужбовець може бути направлений на оцінювання повсякденного функціонування.
Для цього потрібні, зокрема:
- документи ВЛК;
- документи, які підтверджують причинний зв’язок травми, поранення, контузії чи каліцтва;
- медична документація;
- результати обстежень;
- висновки профільних спеціалістів.
Направлення на оцінювання формує лікуючий лікар, який веде людину з основним захворюванням або наслідками травми.
Важливо
Встановлення інвалідності та отримання протеза — це не одне й те саме.
Не потрібно чекати завершення процедури встановлення інвалідності, щоб почати протезування людини, яка постраждала внаслідок війни.
10. Отримайте статус особи з інвалідністю внаслідок війни
Якщо інвалідність пов’язана з пораненням, контузією, каліцтвом або захворюванням, отриманим під час захисту України, людина може мати право на статус особи з інвалідністю внаслідок війни.
Цей статус важливий не лише формально. Він відкриває доступ до передбачених законодавством соціальних гарантій, пільг та інших програм підтримки.
Частину процедур можна проходити онлайн.
Водночас варто розрізняти статус учасника бойових дій та статус особи з інвалідністю внаслідок війни. Це різні статуси, які підтверджують різні юридичні обставини.
11. Подбайте про одноразову грошову допомогу
Після встановлення інвалідності внаслідок поранення, пов’язаного із захистом України, у відповідних випадках виникає право на одноразову грошову допомогу.
Для її призначення важливе значення мають:
- рішення про встановлення інвалідності;
- документи, що підтверджують причинний зв’язок;
- документи про статус;
- документи про проходження служби та обставини отримання травми.
Точний порядок залежить від категорії військовослужбовця та підстави для призначення допомоги.
Тому після встановлення інвалідності варто окремо перевірити право на ОГД, а не припускати, що ця виплата призначиться автоматично.
12. Якщо ветеран ще служить: ВЛК і питання подальшої служби
Ампутація не означає автоматично, що всі питання військової служби вирішуються в день операції.
Потрібно пройти відповідні військово-лікарські процедури.
Рішення ВЛК може мати наслідком:
- продовження лікування;
- відпустку для лікування;
- визначення придатності до певних видів служби;
- у відповідних випадках — непридатність до військової служби та звільнення за станом здоров’я.
Якщо ветеран не погоджується з рішенням ВЛК, його можна оскаржити у встановленому порядку.
13. Зробіть окрему папку з усіма документами
Після важкого поранення одна з найбільших проблем — документи можуть бути розкидані по різних лікарнях, військовій частині та державних установах.
Краще одразу створити окрему папку — паперову та електронну.
Зберігайте:
Медичні документи
- виписки з лікарень;
- результати обстежень;
- висновки лікарів;
- документи про операцію;
- документи щодо реабілітації;
- документи про протезування.
Військові документи
- документи ВЛК;
- довідку про обставини травми;
- витяги з наказів;
- документи про проходження служби;
- документи щодо причинного зв’язку травми.
Документи про статус
- посвідчення УБД;
- посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни;
- рішення експертної команди.
Фінансові документи
- документи щодо призначених виплат;
- рішення про одноразову грошову допомогу;
- банківські реквізити.
Кожен важливий документ бажано відсканувати або сфотографувати та зберегти в захищеному хмарному сховищі.
14. Перевіряйте документи перед підписанням
Після поранення людина часто фізично та психологічно виснажена. Через це легко підписати документ, не перевіривши його.
Але помилка в одному документі може створити проблеми під час наступних процедур.
Перевіряйте:
- ПІБ;
- дату народження;
- дату та місце отримання травми;
- діагноз;
- рівень ампутації;
- обставини поранення;
- причинний зв’язок;
- військову частину;
- дату документа;
- правильність реквізитів.
Якщо помилку виявили, краще виправити її одразу через установу, яка видала документ.
15. Подбайте не лише про фізичне відновлення
Ампутація — це серйозна психологічна травма.
Людина може переживати:
- шок;
- гнів;
- відчуття втрати;
- страх щодо майбутнього;
- сором через зміну зовнішності;
- страх повертатися до суспільства;
- тривогу щодо сексуального життя;
- переживання через можливість працювати та забезпечувати родину.
Ці реакції не означають, що людина «слабка» або «не може впоратися».
Психологічна допомога має бути частиною реабілітації так само, як фізичні вправи та протезування.
За потреби варто звернутися до психолога або психотерапевта, який має досвід роботи з ветеранами та людьми після важких травм.
16. Що має зробити родина
У перші тижні після ампутації родині часто здається, що потрібно вирішити абсолютно все одразу.
Насправді краще розділити завдання.
У першу чергу:
- переконатися, що ветеран отримує необхідне лікування;
- зібрати медичні документи;
- отримати документи про обставини поранення;
- звернутися до фахівця із супроводу ветеранів;
- почати допротезну реабілітацію;
- подати документи на протезування;
- пройти необхідні процедури ВЛК та оцінювання повсякденного функціонування;
- оформити належні статуси;
- перевірити право на виплати;
- після отримання протеза пройти протезну реабілітацію.
Не обов’язково, щоб усім цим займався сам ветеран.
Частину організаційних питань можуть взяти на себе близькі, соціальні працівники та фахівці із супроводу.
Чекліст ветерана після ампутації
- Отримати всі медичні виписки та документи про операцію.
- Отримати документи, що підтверджують обставини поранення.
- Перевірити правильність даних у документах.
- Зберегти електронні копії всіх документів.
- Звернутися до фахівця із супроводу ветеранів.
- Почати допротезну реабілітацію.
- Отримати документ, що підтверджує потребу в протезуванні.
- Подати документи на безоплатне протезування.
- Обрати протезне підприємство.
- Пройти необхідні процедури ВЛК.
- Пройти оцінювання повсякденного функціонування.
- За наявності підстав оформити інвалідність.
- Оформити статус особи з інвалідністю внаслідок війни.
- Перевірити право на одноразову грошову допомогу.
- Отримати протез.
- Пройти протезну реабілітацію.
- Подбати про психологічну підтримку.
- Перевірити доступні програми подальшої підтримки ветеранів.
Куди звертатися
Фахівець із супроводу ветеранів
Це один із перших контактів, до якого варто звернутися ветерану та його родині. Фахівець може координувати питання реабілітації, документів, соціальної підтримки, працевлаштування та інших послуг.
Veteran PRO
На державній платформі Veteran PRO зібрані послуги та інформація для ветеранів, зокрема щодо лікування, протезування, реабілітації, ВЛК, оцінювання повсякденного функціонування та інших питань.
Дія
Через портал та застосунок Дія поступово доступно більше ветеранських послуг. Частину процедур можна пройти онлайн.
Головне, що потрібно пам’ятати
Ампутація — не кінець відновлення, а початок нового етапу.
Ветерану не потрібно самостійно розбиратися з усією системою. Реабілітація, протезування, ВЛК, оцінювання повсякденного функціонування, оформлення статусу та соціальні виплати — це окремі процеси, які можуть проходити паралельно.
І найважливіше: не потрібно чекати встановлення інвалідності, щоб розпочати процес протезування після воєнної травми.
Тому питання протезування варто порушувати ще під час лікування та допротезної реабілітації.
Чим раніше ветеран та його родина отримають скоординовану допомогу, тим менше часу доведеться витрачати на бюрократію і тим швидше можна зосередитися на головному — відновленні самостійності та поверненні до повноцінного життя.