Чому після сирен хочеться солодкого, плакати або просто лежати

🇺🇦 Спільнота: Українською В Україні
1

Що відбувається з тілом після ночей під обстрілами — і чому ви почуваєтесь “ніби не собою”

Після масованих обстрілів і тривожних ночей багато українців помічають дивний стан: тіло ніби важке, голова “не працює”, хочеться солодкого, усе дратує, а іноді виникає відчуття, ніби організм просто перестав слухатися.

І дуже важливо сказати: у більшості випадків це не “слабкість” і не “лінь”. Це реакція нервової системи, яка довго жила у режимі небезпеки.

За даними ВООЗ та міжнародних досліджень про вплив війни на психіку, хронічний стрес і порушення сну напряму впливають не лише на емоції, а й на гормони, серце, імунітет, апетит і навіть рівень цукру в крові. Українські лікарі також говорять про різке зростання скарг на тривожність, безсоння, панічні атаки, серцебиття і виснаження саме після нічних атак.

Мозок не переходить у фазу безпеки

Коли людина засинає під звуки вибухів, сирен або постійно прокидається від тривоги, мозок не входить у повноцінний режим відновлення. Навіть якщо очі були закриті всю ніч, нервова система часто залишається настороженою.

Саме тому вранці з’являється дивне відчуття:

  • ніби тіло напружене;

  • важко зібрати думки;

  • усе дратує;

  • серце б’ється швидше;

  • хочеться або плакати, або просто “зникнути під ковдру”.

На прийомах люди часто кажуть: «Я ніби спала, але відчуваю себе гірше, ніж після безсонної ночі». І це справді можливо.

Кортизол не падає вночі

У нормі вночі рівень кортизолу — гормону стресу — має знижуватися. Саме це дозволяє тілу відновлюватися.

Але коли вночі є сирени, вибухи, постійні пробудження або навіть очікування небезпеки, організм продовжує жити у режимі “бий або тікай”. Кортизол залишається високим до ранку.

Через це люди часто прокидаються вже виснаженими. З’являються:

  • тривога без причини;

  • тремтіння;

  • важкість у грудях;

  • напруга в щелепах, шиї, плечах;

  • серцебиття;

  • відчуття внутрішньої паніки.

Іноді люди думають, що в них проблеми із серцем або тиском, хоча частина симптомів може бути реакцією перевантаженої нервової системи.

Організм починає “просити” швидке заспокоєння

Після поганого сну дуже часто змінюється апетит. Це не “відсутність сили волі”, а біологія.

Коли людина не висипається і живе в хронічному стресі, падає чутливість до інсуліну і змінюється робота гормонів голоду та насичення. Саме тому після тривожних ночей багатьох буквально “тягне” на:

  • солодке;

  • випічку;

  • каву;

  • фастфуд;

  • постійні перекуси.

Організм намагається швидко отримати енергію і хоча б коротке відчуття безпеки.

Лікарі також помічають, що після масованих обстрілів у людей часто погіршується контроль цукру в крові, посилюються проблеми з тиском, гастритом, мігренями та хронічним болем.

Симпатична нервова система не “вимикається”

У нормі після небезпеки тіло має повернутися у стан спокою. Але якщо тривога повторюється щодня або щотижня, нервова система починає жити у постійному очікуванні загрози.

Саме тому багато людей помічають:

  • різкі перепади настрою;

  • плаксивість;

  • агресію;

  • проблеми з концентрацією;

  • втому навіть без фізичного навантаження.

Особливо важко це зараз переживають люди, які:

  • живуть у прифронтових містах;

  • мають дітей;

  • доглядають літніх або хворих родичів;

  • уже мають тривожні розлади чи ПТСР.

Чому після таких ночей важливо не вимагати від себе “нормальної продуктивності”

Одна з найбільших помилок — намагатися після нічного обстрілу жити так, ніби нічого не сталося.

Нервова система після таких ночей потребує не “ще більше зібратись”, а хоча б мінімального відновлення.

Тому якщо після важкої ночі ви:

  • повільніші;

  • емоційніші;

  • забудькуваті;

  • менш продуктивні;

  • хочете більше лежати або мовчати —

це не означає, що ви “зібралися”. Це означає, що тіло намагається вижити і відновитися.

Що може трохи допомогти організму

Після таких ночей лікарі радять не “карати” себе жорсткими планами, голодом або перевантаженням.

Навіть прості речі можуть трохи допомогти нервовій системі:

  • теплий душ;

  • тепла їжа;

  • гарячий чай;

  • повільніше дихання;

  • достатня вода;

  • коротка прогулянка;

  • зменшення навантаження хоча б на день.

І ще одна важлива річ: якщо після обстрілів у вас погіршився сон, з’явилися панічні атаки, сильна тривога або відчуття, що ви “вже не справляєтесь”, — це не примха і не слабкість. Хронічний стрес реально виснажує нервову систему. І іноді організму вже потрібен не просто відпочинок, а допомога спеціаліста.

Чому після сирен хочеться солодкого, плакати або просто лежати
Чому після сирен хочеться солодкого, плакати або просто лежати308×163 8.89 KB

2

Ой, дякую вам за цю статтю. Це просто ніби про мене написано.

Я вже думала перевіряти підшлункову, цукор і все підряд, а тепер нарешті зрозуміла, що це хронічний стрес і тривожність так проявляються.

І окремо дякую за поради. Хоч тепер розумію, що з цим робити далі.

3

Наталі, може ще підкажете будь ласка як знизити кортизол? Щось дієве окрім «дихати маточкою»

4

Дякую за запитання! Одразу підключу свого колегу психолога @Роман_Рибалко до обговорення - поясню нижче чому.

Перш за все варто нормалізувати сон. Саме під час нормального глибокого сну нервова система починає “гасити” надлишок кортизолу та адреналіну. Якщо людина постійно спить по 4–5 годин, засинає під сирени або прокидається в тривозі — організм фактично не виходить зі стресового режиму.

Друге — регулярне харчування. Коли люди цілий день не їдять, п’ють лише каву, а ввечері переїдають солодким, це теж стимулює кортизол. Особливо нервова система любить стабільність: білок, тепла їжа, достатньо води, нормальний режим.

Дуже добре допомагає помірний рух — не виснажливі тренування “через не можу”, а ходьба, плавання, велосипед, розтяжка. При хронічному стресі надто інтенсивний спорт іноді навпаки може ще більше піднімати кортизол.

Також варто обмежити:

  • надлишок кофеїну;

  • енергетики;

  • алкоголь;

  • постійний інформаційний шум і новини без перерв.

І дуже важливий момент: якщо людина живе у постійній тривозі, має панічні атаки, безсоння, плаксивість, серцебиття, сильну втому або симптоми депресії — іноді потрібна не лише “робота над способом життя”, а й допомога психолога чи психіатра. Тому що виснажена нервова система сама не завжди може повернутися у нормальний стан.

Іноді люди починають безконтрольно здавати “аналіз на кортизол”. Але важливо пам’ятати: рівень кортизолу може змінюватися навіть через недосипання, страх перед аналізом або тривогу. Тому оцінювати його потрібно разом із симптомами та лікарем, а не лише по цифрі в бланку.

5

Ну “дихати маточкою” я теж не призначаю :sweat_smile:
Але нервова система справді любить дуже нудні й банальні речі, які ми всі ненавидимо: сон, їжу, менше новин о третій ночі та людей, поруч з якими не треба виживати.

Як психолог скажу чесно: кортизол часто не знижується через “афірмації”, якщо людина живе в режимі постійної тривоги, тягне все сама і ще й лає себе за втому. Тілу спочатку треба хоча б перестати відчувати небезпеку 24/7.

Тому іноді найдієвіша терапія — це:

  • виспатись;
  • перестати жерти себе;
  • вийти з токсичного стресу;
  • не читати новини без перерви;
  • і хоча б інколи жити, а не тільки “триматись”.

Бо нервова система — не військовий генератор. Вона теж перегрівається.

І ось як ви можете зрозуміти, що нервова система виснажилась і потрібна допомога психіатра.

• Якщо тривога стала фізичною: постійне серцебиття, панічні атаки, тремтіння, безсоння, нудота, відчуття нестачі повітря — і це триває тижнями або заважає працювати, їсти, виходити з дому.

• Якщо людина більше не може “відновитись” навіть після відпочинку. Немає сил, емоцій, радості, все дратує або навпаки — повна байдужість. Часто додаються сльози, апатія, проблеми з пам’яттю та концентрацією.

• Якщо з’являються небезпечні думки: “я не справляюсь”, “не бачу сенсу”, “хочу зникнути”, або людина починає заспокоювати себе алкоголем, таблетками чи іншими шкідливими способами.

І важливий момент: психіатр — це не “точка неповернення” і не “психушка”. Іноді кілька місяців правильно підібраної терапії можуть буквально повернути людині сон, апетит, спокій і можливість нормально жити.