У Євросоюзі знову заговорили про майбутнє українських біженців після 2027 року — і особливо про чоловіків призовного віку. Поки що жодних рішень немає, але сама тема вже перейшла з рівня чуток у публічні політичні дискусії.
Нагадаю: зараз механізм тимчасового захисту для українців у ЄС офіційно діє до 4 березня 2027 року. Його продовжили торік одноголосним рішенням країн ЄС. Під захистом перебувають понад 4,3 мільйона українців.
Але останні місяці в Брюсселі активно обговорюють, що робити далі. І тут з’явилося одразу кілька сценаріїв.
Перший — продовжити захист ще на рік або більше, якщо війна триватиме. Такий варіант зараз теж лежить на столі переговорів.
Другий — поступово переводити українців на інші типи легалізації: робочі візи, студентські дозволи, ВНЖ через працевлаштування чи інтеграційні програми. Саме цей підхід зараз активно просуває Єврокомісія.
Третій — найчутливіший. У деяких країнах ЄС почалися дискусії щодо обмеження або перегляду правил для окремих категорій українців, зокрема чоловіків мобілізаційного віку. Саме про це йшлося у матеріалі «Судово-юридичної газети». Там наголошується: остаточних рішень поки немає, але тема активно обговорюється між державами-членами.
Водночас Єврокомісія офіційно заявляла, що нинішній режим тимчасового захисту поширюється на всіх українців без винятків — незалежно від статі чи віку. Представники ЄК прямо заявляли, що жодних окремих обмежень для чоловіків призовного віку на рівні ЄС наразі не існує.
Тобто зараз важливо розуміти різницю між:
— політичними дискусіями,
— заявами окремих політиків,
— і реальними рішеннями ЄС.
Останніх поки немає.
При цьому в окремих країнах тема стає дедалі політичнішою. У Німеччині, наприклад, раніше вже звучали заяви, що молоді українські чоловіки «потрібні вдома», а сама країна планує жорсткіше прив’язувати соцвиплати до працевлаштування.
У Європі також посилюється загальна «втома від війни». На цьому фоні росте підтримка правих і антиміграційних сил, які дедалі частіше підіймають тему українських біженців у внутрішній політиці.
Окрема проблема — що робити після завершення самого механізму тимчасового захисту. Європейські чиновники вже відкрито говорять, що нескінченно продовжувати нинішню модель юридично складно. Тому Брюссель шукає новий формат: або спеціальний статус для українців, або масовий перехід на національні типи проживання.
Серед варіантів, які зараз обговорюються:
— продовження захисту у зміненій формі;
— різні правила залежно від регіону походження в Україні;
— окремі підходи для вразливих категорій;
— стимулювання добровільного повернення;
— інтеграція тих, хто вже працює й давно живе в ЄС.
При цьому офіційна позиція ЄС поки залишається незмінною: жодного примусового повернення українців не планується, а всі можливі повернення мають бути добровільними.
Тому головний висновок зараз такий: панікувати рано, але очевидно, що Європа вже готується до «після 2027 року». І якщо раніше тимчасовий захист сприймався як автоматичне продовження рік за роком, то тепер у ЄС дедалі більше говорять про нові правила, фільтри та довгострокову міграційну політику щодо українців.