Багато країн ЄС надають біженцям з України житло через муніципальні або державні програми — це може бути колективне розміщення (центри прийому), “соціальне” або муніципальне житло, або житло, орендоване державою, благодійними організаціями.
Таке житло часто тимчасове: програми розраховані на період адаптації чи першої фази інтеграції. Права та обов’язки біженців в такому житлі залежать від статусу (тимчасовий захист, дозвіл на проживання тощо), а також від національного законодавства в країні перебування.
Німеччина
В Німеччині українці з тимчасовим захистом можуть мати право на соціальне житло. Але потрапити в соціальне житло дуже складно — це “лотерея”: черги великі, попит перевищує пропозицію.
Щодо виселення: як і для будь-якого соціального або муніципального житла, орендарі мають захист, але є підстави для виселення — наприклад, несплата або порушення умов договору. Крім того, є загальний міжнародний контекст: право на належне житло визнається на міжнародному рівні як базове право, і це може бути аргументом у суді або при зверненні до правозахисників.
Є випадки, коли місцева влада переселяє людей, щоб звільнити муніципальне житло для новоприбулих біженців. Це не означає, що всіх біженців автоматично можуть висилити, але ризики є, особливо в місцях із високим попитом.
Польща
У Польщі існують державні програми соціального, муніципального житла для біженців.
Однак з 1 листопада 2025 року зміни: держава перестає надавати безкоштовне соціальне житло багатьом українським біженцям, якщо вони не належать до вразливих груп (діти, люди з інвалідністю, пенсіонери). Це означає, що ризик “виселення” або втрати права на державне житло значно зростає для тих, хто не відповідає категоріям вразливих.
Чехія
У Чехії правила змінились: раніше на безкоштовне гуманітарне житло можна було розраховувати 150 днів, але з 1 вересня це скорочено до 90 днів для всіх, хто має тимчасовий захист. Після цього терміну біженці можуть бути змушені шукати житло самостійно — або орендувати на звичайному ринку. Це означає, що якщо біженець не підготує план на “другу фазу” (оплату оренди, пошук квартири), існує реальна загроза залишитися без житла.
Франція
Є повідомлення, що французький уряд вимагає від деяких українських біженців звільнити субсидоване житло (“subsidized accommodation”) у певних регіонах. Причина вказана як “недостатній рівень інтеграції” (відсутність стабільної роботи, не досягнутої самостійності), а не просто “зловживання правом” — але це створює великий ризик для тих, хто досі залежить від державної або асоційованої підтримки.
Це не класичне “соціальне житло”, як муніципальне, а житло, яке орендує асоціація з державною підтримкою — але умови можуть бути такі, що при зміні політики або бюджету орендарів попросять піти.
Інші країни
У багатьох країнах ЄС діє рамковий принцип: хоча директива про тимчасовий захист гарантує певні соціальні права, кожна країна управляє житлом для біженців по-своєму.
Звичайні підстави для виселення соціальних орендарів — як у громадян, так і у біженців — це несплата оренди, порушення правил проживання, або завершення програми (наприклад, якщо житло дано тимчасово через кризову програму).
Як мінімізувати ризики висилення
1. Документуйте все
Завжди треба мати підписаний договір або документ, що підтверджує ваше право жити в соціальному житлі. Зберігайте листування з муніципалітетом або організаціями, які надають житло — якщо щось зміниться, ці документи можуть допомогти у спорі.
2. Слідкуйте за змінами в політиці
Регулярно перевіряйте офіційні сайти муніципалітетів або організацій, через які отримали житло — іноді можуть змінюватися програми.
3. Плануйте “другу фазу”
Не розраховуйте, що соціальне житло буде вічним: думайте про те, як знайти ринкову оренду, заробити гроші, зберегти стабільність. Перевіряйте можливість отримання соціальних виплат або житлової допомоги, які можуть допомогти з орендою на ринку.