Оренда житла за кордоном часто дорога. Тому українці шукають варіант жити з кимось або здавати частину квартири. Але важливо робити це легально, щоб уникнути проблем. Відтак, існує два основних сценарії:
-
Співмешканці (roommates / sharing) — ви з власником житла або основним орендарем домовляєтесь жити разом, ділити плату за оренду/комуналку; часто договір залишається на основного орендаря.
-
Суборенда (sublet / піднайм) — основний орендар (або власник) офіційно передає частину або весь об’єкт іншій особі (суборендарю) за угодою. Суборенда має юридичні наслідки і в багатьох країнах потребує згоди власника.
Перший крок — дізнайтесь локальні правила
Правила щодо суборенди й спільного проживання різняться між країнами й навіть містами. У багатьох місцях суборенда дозволена лише за згодою орендодавця; у деяких — є спеціальні формальності (повідомлення, терміни, обмеження тривалості). Наприклад, у Бельгії — у Брюсселі орендар має надіслати проект договору оренди власнику не менше ніж за 15 днів; в Німеччині суборенда можливa, але потрібна згода орендодавця; у Франції платна суборенда часто заборонена законом. Переконайтесь у правилах для країни/регіону, де ви живете. Для цього можна звернутися наприклад, в міський/муніципальний житловий відділ (housing office). Попросіть допомогу у волонтерської організації чи місцевій громадській ініціативі, вони підкажуть локальні правила і можуть допомогти із перекладом.
Якщо ви — основний орендар і хочете здавати кімнату (план суборенди)
-
Перевірте договір з власником: чи є в ньому пункт про заборону або умови піднайму. Якщо договір мовчить — в більшості країн потрібна згода власника.
-
Отримайте письмову згоду власника — електронний лист або підпис до договору. Письмова згода — найкращий захист.
-
Укладіть письмовий договір із суборендарем (датований, з підписами обох сторін). У договорі обов’язково вкажіть: адресу, кімнату, строки, суму оренди, оплату комуналки, депозит, правила користування (гості, тварини, куріння), хто відповідає за прибирання тощо.
-
Проводьте сплату офіційними шляхами (банківський переказ, квитанція). Не рекомендуйте переводити гроші готівкою без розписки.
-
Оформіть розподіл комуналки: простий спосіб — фіксовані частки або показники лічильників + рахунки.
Депозит і оплата — як робити правильно
-
Просіть депозит, який відповідає місцевим практикам (у ряді країн — 1–3 місяці оренди). Завжди підписуйте квитанцію/включайте пункт у договорі про умови повернення депозиту.
-
Перекази — кращий варіант (банківський рахунок або платіжні сервіси). Уникайте передавати великі суми готівкою без письмових підтверджень.
Що має бути в письмовому договорі між основним орендарем і суборендарем (мінімум)
-
Повні ідентифікаційні дані сторін (імена, контакти).
-
Адреса й опис приміщення (яка саме кімната чи частина квартири).
-
Тривалість піднайму (дата початку/завершення; не має перевищувати строк основного договору).
-
Сума оренди, спосіб та дата платежу.
-
Розмір і умови повернення депозиту.
-
Хто оплачує які комунальні послуги (газ, вода, інтернет).
-
Права та обов’язки (гості, тварини, прибирання, куріння).
-
Порядок припинення договору й повідомлення.
-
Підписи сторін + дата.
Податки, декларації та соціальні виплати
У більшості випадків приватна суборенда (особливо невеликі суми за кімнату) не спричиняє автоматично проблем із соціальними виплатами, але це залежить від країни та конкретних програм допомоги (деякі виплати враховують дохід домогосподарства). Перевіряйте правила локально або консультуйтесь з соціальними службами.