Олю, дозвольте порадити Вам дещо.
Найперше, я би запросила до вашого питання нашого психолога @РоманРибалко
Подруге, ось кілька порад, де взяти сили - з точки зору сімейного лікаря
Що може трохи допомогти
Парадоксально, але у стані горя дуже важливими стають прості речі. Коли людина переживає втрату, психіка часто ніби “вимикає” звичні потреби. Не хочеться їсти, вставати з ліжка, виходити на вулицю чи спілкуватися. Але саме в цей період тілу потрібна хоча б мінімальна опора.
Навіть якщо зовсім немає апетиту, важливо намагатися їсти хоча б невеликими порціями. Під час сильного стресу люди часто можуть не їсти цілий день, а потім дивуватися, чому немає сил, паморочиться голова чи посилюється тривога. Організму зараз і так важко, тому навіть йогурт, суп, банан чи кілька ложок їжі — це вже підтримка.
Не забувайте пити воду. У стані горя люди часто перестають помічати навіть базові потреби. Але зневоднення може посилювати слабкість, головний біль, тривожність і відчуття виснаження. Іноді достатньо поставити поруч пляшку води і не чекати, поки з’явиться відчуття спраги.
Навіть короткий вихід на повітря може допомогти більше, ніж здається. Не йдеться про спорт чи довгі прогулянки. Іноді достатньо вийти на 10–15 хвилин, пройтися навколо будинку або просто посидіти на лавці. Під час горя люди часто ніби “застрягають” у кімнаті, а тілу дуже потрібен рух і зміна простору.
Намагайтеся хоча б приблизно зберігати режим сну. Горе часто збиває день і ніч: людина не може заснути, прокидається серед ночі або спить уривками. Але навіть спроби лягати приблизно в один і той самий час можуть трохи допомогти нервовій системі знайти відчуття опори.
Не залишайтеся повністю наодинці зі своїм болем. Багато людей у горі починають думати: “Я не хочу нікого обтяжувати”, “Мені нема чого сказати”. Але іноді важлива не глибока розмова, а просто присутність іншої людини — повідомлення, дзвінок, чай разом або кілька хвилин мовчання поруч.
Не ізолюйте себе від людей надовго. Бажання сховатися від світу після втрати абсолютно нормальне. Але якщо людина тижнями перестає виходити з дому, не відповідає нікому і залишається тільки зі своїми думками, біль часто стає ще важчим. Не обов’язково бути активним чи веселим — достатньо дозволити комусь бути поруч.
І ось тут детальніше про такий стан