Найкращий

@alex-man-55
знайшла кілька волонтерських організацій - подивіться, будь ласка, сконтактуйтесь з ними - якщо не вони безпосередньо нададуть потрібну допомогу, то, можливо, порадять, хто може.

Карітас-Спес Луцьк
Lutsk Volunteer Cоmmunity
БФ "Разом"
БФ "Добра Справа"
ГО "Велика Справа"

Чи пробували ви розміщувати дописи з проханням про допомогу або питанням, де шукати таку допомогу, в територіальних або спеціалізованих спільнотах? Наприклад, у фейсбук?

Ви можете самі написати листа в Луцький департамент соцполітики і дізнатися на яких умовах призначають соціального працівника.

У мене у відповідь лише пише, що я відмовився від послуг соціального працівника через не погодження з моїми умовами.

А те що на годину в тиждень. Я сам питався в інспектора, яка приходила. На яких умовах призначають соцпрацівника? І вона мені відповіла - соц працівник, у якого вже є 14 підопічних і на мене є лише одна година в тиждень, і не тоді коли мені потрібна допомога а тоді коли у працівника є час.

Мені таке не підходить і я вже пояснив чому.

Якщо вам за законом належить догляд, ви маєте повне право скористатися цією можливістю, адже справді потребуєте допомоги. Тому я б радив далі вимагати соціального робітника від соцслужби – краще розібратися в підставах їхнього рішення. Втім, звісно, вибір залишається за вами.

До речі, чи зазначили у письмовій відповіді, чому вам виділили лише одну годину на тиждень? Це виглядає справді дивно – всього одна година. Можливо, вам варто отримати відмітку про необхідність догляду, щоб мати більше годин допомоги?

Питаю знову, бо хочу допомогти вам знайти найкраще рішення. Пошук волонтерів – це складніший процес, тож варто використовувати всі можливі механізми.

@alex-man-55 добрий день! Чи зверталися ви до волонтерських організацій? Ви пишете, що раніше були помічниці - це були волонтерки? Можливо, вони швидше допоможуть із пошуком заміни?

Привіт усім!

Мене звати Олександр, мені 42 роки, і я живу у Луцьку. Я маю важку форму ДЦП з дитинства, через що маю інвалідність 1 групи. Мені складно справлятися з багатьма повсякденними справами, і я дуже потребую допомоги.

Моя ситуація така:

Я можу ходити, але не можу самостійно виходити на вулицю. Через проблеми з координацією мені потрібен супровід, щоб піднятися сходами, перейти дорогу або подолати високий бордюр.

Моя мова незрозуміла для сторонніх людей. Через гіперкінези я не можу чітко говорити, тому мені важко пояснити щось незнайомцям.

Є певні труднощі в побуті. Я намагаюся робити все, що можу, самостійно, але є речі, з якими мені потрібна допомога, наприклад, зробити покупки чи приготувати їжу.

Мої рідні вже у віці і не можуть мені повністю допомагати. Найняти доглядальницю немає фінансової можливості, тому я шукаю людину з добрим серцем, яка може приділяти мені трохи часу.

Я шукаю дівчину-волонтера, яка могла б допомагати мені в повсякденному житті: виходити зі мною на прогулянки, супроводжувати мене в місто, іноді допомагати з побутовими справами. Також було б чудово мати можливість просто спілкуватися, дивитися разом фільми чи навіть грати в комп’ютерні ігри, якщо це цікаво.

Я розумію, що спочатку це може здаватися складним, але дівчата, які раніше мені допомагали, казали, що до цього швидко звикаєш і що насправді це не так важко, як здається.

Буду дуже вдячний за будь-яку підтримку! Якщо ви можете допомогти або знаєте когось, хто міг би зацікавитися, будь ласка, напишіть мені в приватні повідомлення.

Дякую всім, хто відгукнеться!

За три роки модераторства в спільноті до нас зверталися з різними ситуаціями, і від себе скажу таке. Якщо в соцслужбах кажуть, що щось надають чи не надають, то це не через особисте ставлення, а через наявні можливості. Проте ми часто сприймаємо їхні відмови чи невигідні пропозиції так, ніби вони діють із власних міркувань.

Якщо вони запропонували лише годину допомоги, то це, ймовірно, через брак працівників або відсутність правових підстав. Вони діють виключно за правилами, враховуючи всі фактори – статус інвалідності та необхідність догляду. Якщо відповідного статусу немає, то відмова з їхнього боку не означає небажання допомогти, а є наслідком бюрократичного безглуздя. Це справді велика проблема – медично-соціальна недбалість: прийняли купу постанов і законів, а в реальному житті виходить така плутанина.

Щодо питання про брудне взуття – я теж не люблю такої неповаги до мого дому. Спокійно попросіть гостей вдягнути бахіли або роззутися – вони повинні проявити повагу до вас. Ви маєте на це повне моральне право, як і будь-хто інший. Розумію ваше обурення.