Коли ми допомагаємо іншим — хворим, літнім людям, людям з інвалідністю або тим, хто пережив війну, — ми часто забуваємо про одну важливу істину: щоб підтримувати когось, потрібно мати власні ресурси. Волонтери, соціальні працівники, опікуни чи навіть просто добрі друзі іноді виснажуються настільки, що самі потребують допомоги. Це називається емоційним вигоранням.
1. Що таке емоційне вигорання
Емоційне вигорання — це стан, коли тривала допомога іншим призводить до внутрішнього спустошення. Людина перестає відчувати радість від того, що робить, з’являється хронічна втома, дратівливість, апатія, байдужість або навіть почуття провини за те, що „більше не можу“.
Волонтери часто не помічають цього, бо вважають, що їхня справа — святе діло. Але навіть найсвітліші наміри не замінять відпочинку і турботи про себе.
2. Ознаки, що ви близькі до виснаження
-
Вам важко прокидатися з думкою про черговий день допомоги.
-
Ви перестали відчувати емпатію до тих, кому допомагаєте.
-
Здається, що все, що ви робите, — недостатньо.
-
Почуття провини не дає відпочити.
-
Часто хворієте, втрачаєте сон або апетит.
Це сигнали, що час натиснути «паузу» і подбати про себе.
3. Як не втратити себе у допомозі
-
Пам’ятайте про баланс. Ваше життя — не лише волонтерство. Залишайте місце для відпочинку, близьких, хобі.
-
Дозволяйте собі відновлення. Сон, свіже повітря, прогулянки, спорт або просто тиша — це не розкіш, а необхідність.
-
Навчіться говорити “ні”. Це не егоїзм, а спосіб захистити свої ресурси, щоб потім знову мати змогу допомагати.
-
Спілкуйтесь із тими, хто вас розуміє. Інші волонтери або психологічні групи підтримки допомагають не почуватися самотнім у вашому досвіді.
-
Пам’ятайте про сенс. Чому ви почали допомагати? Що це вам дає? Відновіть цей внутрішній контакт із власною метою.
4. Допомога — це не змагання
Ми не повинні доводити свою цінність кількістю годин волонтерства чи допомогою „до останнього подиху“. Істинне добро — це не самопожертва, а любов, яка має межі.
Дозвольте собі бути людиною — з обмеженнями, потребами і правом на відпочинок.
Бо лише відновлений, спокійний і сильний волонтер може дати іншим справжню підтримку.
