Привіт👋 Вирішив додати тут нову тему для побалакати так би мовити)
Пару тижнів тому я подивився фільм британського режисера Сема Мендеса під доволі промовистою назвою "1917". В цьому фільмі двом британським офіцерам поставлено задачу перейти так звані no man's land, які незадовго до цього покинули німці щоб зайняти вигідніші укріплені рубежі і розгромити контратаку одного з сусідніх британських батальйонів. Необхідно доставити наказ про зупинку контратаки, що може врятувати життя багатьох солдат серед числа яких і брат одного з героїв. Тож завдання дуже відповідальне як бачите, багато поставлено на кону.
Але досить спойлерів. Інакше в вас зникне бажання переглянути цей фільм, якщо вже звісно моя балаканина викличе у вас таке бажання)
Чесно кажучи я давно хотів глянути цей фільм, ще з моменту його виходу у світ. Але загальний дещо похмурий тон, певна відраза до фільмів знятих після 2013-го і здавалося б нудна історична тематика наніц відбивали у мене охоту це зробити. Про що я звісно ж шкодую. Бо такого фантастичного експірієнсу як при перегляді цього шедевру у мене давно не було. Це складно пояснити словами, бо фільм відчувається більше на емоційному рівні, усе зроблено так аби навіть найчерствіша людина відчула, сум, тугу, страх, відчай, полегшення і ще купу емоцій перемішаних в найдивовижніших пропорціях. Я вже мовчу про оригінальний спосіб "безшовної" зйомки коли одні ракурси і сцени перепливають в інші. Освітлення, музика, декорації значно посилюють переживання за героїв, як зрештою і гра акторів, абсолютно на найвищому рівні. Тому надзвичайно рекомендую до перегляду. Крім того багато в чому фільм дуже актуальний, як і війна показана там. Я багато паралелей ловив з нашою страхітливою війною, окопами, спаленою технікою і вирвами від бомб...
До речі раджу дивитись мовою оригіналу, можна з субтитрами якщо не дуже володієте англійською. Мені було цікаво слухати чисті і не дуже британські акценти (яких насправді дуже багато по цілій Британії) акторів. Градус залученості в історію зростає в рази.
Наразі все, з вами був оглядач кіносвіту (жартую)) Вовчик👋
Чудова гілка, Вова! Я, до речі, все ніяк не дійду до цього фільму! Обов’язково подивлюся! Якщо хтось шукає про кохання та Різдво, то рекомендую «Реальне кохання» 🔥
Чесно кажучи я ледве і той уривок осилив) Просто хотілось додати сюди таку гілку, можливо людям більше захочеться ділитися різними ідеями, спілкуватися на різні теми. Але я думаю буду писати такі міні-огляди про те що сам подивився
А я загалом то дивлюся багато кіноновинок, але щось прям дуже гідне, що вийшло останнім часом, мені виділити важко. Тому я передивляюся старі фільми, які вже бачив багато разів.
Наприклад, останнім часом «підсів» на творчість Вуді Аллена. І хоч дивився вже раніше майже всі його фільми, та саме зараз хочеться передивитися їх знову. Чому? Бо там неперевершений вайб тонкого гумору та іронії. Якраз те, що треба, коли настрій не дуже. Просто таки душею відпочиваєш:)
І хоч вважається найкращою його класика типу «Мангеттена», особисто мій топ у нього це «Жасмін» з Кейт Бланшет і «Колесо чудес» з зіркою «Титаніка» Кейт Уінслет. Взагалі Аллен бомбезно розкриває акторів. То ж якщо хочеться лірично-іронічного гумору, то Аллен буде просто таки маст хев :)
Також приємне кіно, безумовно, просто Кірстен Стюарт не дуже подобається 😂
А взагалі то ще знахідка у нього це «Любов і смерть». Старенький фільм середини 70-х, але це просто блискавична сатира на, так звану, «вєлікую русскую культуру». Дуже раджу 👍
Обожнюю фільм 1+1! Це неймовірна історія про дружбу, підтримку та силу духу, яка нагадує, що справжні цінності важливіші за будь-які перешкоди. Фільм наповнює теплом і змушує посміхатися навіть у найскладніші моменти. Якщо ще не дивилися, дуже раджу!
Вітаю! У неділю дивилися з сином (15 років) "Місто очима кота". Більше схожий на документальній, але дуже цікаво знятий. Кіт гуляє по Амстердаму та показує те, чого не бачать люди. У сина є розлад аутичного спектру, він майже не помічає природу та тварин, тому намагаюся дивитися з ним подібні фільми. А додому 3 роки тому взяли собаку. Йому фільм сподобався й мені теж😊 тому рекомендую!
Спочатку він ії (це дівчинка) боявся, як й всіх собак, не впускав до своєї кімнати. Його добряче налякали бездомні собаки колись давно, й він дуже їх боявся. Ми пояснювали йому, що це наша собака, вона зовсім цуценя, й нічого поганого не зробить. З часом він почав з нею гратися. А вона дуже його захищає і сприймає сина по іншому, не так, як нас дорослих, наче розуміє, що він дитина☺️
