Багато українців, які живуть у Європі, досі думають, що рахунки в іноземних банках залишаються “невидимими” для української податкової. Але це вже не так.
Україна офіційно приєдналася до міжнародної системи автоматичного обміну фінансовою інформацією CRS. Це означає, що податкова поступово починає отримувати дані про рахунки українців у банках інших країн. Перший обмін уже відбувся восени 2024 року.
Що таке CRS
CRS — це міжнародна система, за якою банки та фінансові установи передають інформацію про рахунки нерезидентів податковим органам своєї країни, а ті вже обмінюються нею з іншими державами.
Станом на 2026 рік у CRS бере участь понад 120 юрисдикцій, включно з усіма країнами ЄС. Україна вже входить до цієї системи та щороку отримує інформацію про рахунки своїх податкових резидентів за кордоном.
Перший звітний період для України охоплював другу половину 2023 року, а перший міжнародний обмін завершився 30 вересня 2024 року. За його результатами Україна отримала дані від близько 50 іноземних юрисдикцій.
Які саме дані передають банки
Важливо розуміти: податкова не бачить кожну вашу покупку, переказ або чек із супермаркету.
За стандартом CRS банки передають більш загальну інформацію:
-
ім’я та прізвище власника рахунку
-
адресу та податковий номер
-
номер рахунку
-
назву банку
-
залишок на рахунку на кінець року
-
відсотки за депозитами
-
дивіденди
-
інші інвестиційні доходи
-
деякі страхові та брокерські виплати.
Тобто якщо українець має рахунок у банку в Німеччині, Польщі, Італії чи Франції, інформація про залишок грошей та офіційні доходи може потрапити до української податкової.
Чи бачить Україна рахунки у Швейцарії
Так, Швейцарія також приєднується до обміну з Україною.
Офіційно автоматичний обмін фінансовою інформацією між Україною та Швейцарією стартував із 2025 року, а перший обмін даними по швейцарських рахунках очікується восени 2026 року за підсумками 2025 року. Це означає, що активні рахунки українців у швейцарських банках також поступово потраплятимуть під моніторинг.
Кого це може стосуватися найбільше
Найбільше ризиків виникає у тих, хто:
-
живе за кордоном, але формально залишається податковим резидентом України
-
має великі суми на іноземних рахунках
-
отримує доходи неофіційно
-
працює як український ФОП, але фактично живе в ЄС
-
отримує дивіденди, інвестиційний дохід або прибуток від оренди
-
має бізнес або компанії за кордоном.
Особливо уважними варто бути людям, які вже кілька років живуть у Європі, але досі не визначилися зі своїм податковим статусом.
Чи бачить податкова Revolut, Wise, PayPal та крипту
Якщо Revolut або інший сервіс відкриває вам банківський рахунок у європейській фінансовій установі, він потенційно може підпадати під CRS так само, як звичайний банк.
Wise, Revolut та подібні сервіси поступово потрапляють у сферу міжнародного податкового обміну, якщо вони мають статус фінансової установи та працюють у країнах-учасницях CRS.
Щодо криптовалют, то зараз вони ще не повністю входять до стандартного CRS. Але з 2026 року в ЄС почнуть діяти нові правила DAC8, які суттєво розширюють податкову прозорість щодо криптоактивів, бірж, цифрових гаманців і криптоплатформ. У майбутньому це означає, що інформація про криптовалюту також може передаватися між країнами.
Чи потрібно хвилюватися звичайним людям
Якщо людина офіційно працює, платить податки в країні проживання, не приховує великі доходи та не має складних схем із рахунками, причин для паніки немає.
CRS створений не для того, щоб контролювати кожну дрібну покупку українців за кордоном. Основна мета — виявляти великі незадекларовані доходи, приховані рахунки та ухилення від податків.
Але якщо людина має великі суми на рахунках, працює неофіційно або живе в одній країні, а податки формально платить в іншій, краще заздалегідь проконсультуватися з податковим спеціалістом.
Головне
Українська податкова вже почала отримувати інформацію про рахунки українців за кордоном. Поки що це переважно залишки на рахунках, дивіденди, відсотки та інші офіційні доходи. Але щороку система буде ставати ширшою, а контроль — жорсткішим.
Тому зараз найважливіше — зрозуміти свій податковий статус, не накопичувати незадекларовані доходи та не сподіватися, що іноземний рахунок залишиться повністю “невидимим”.
